Арніка гірська (арника горная)
Arnica montana L,
Серед горян Українських Карпат з покоління в покоління мандрують різні легенди про цілющу силу цієї рослини. В одній з них розповідається, що князь Данило Галицький вилікувався арнікою від легеневого захворювання.
У той же приблизно період добре знали арніку як лікувальний засіб і в різних країнах Західної Європи. Входила в усі фармакопеї.
Це — багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих [Asteraceae (Composltae)] заввишки ЗО—65 см, з приємним запахом. Кореневище коротке (до 15 см завдовжки), циліндричне, багатоголовкове, червоно-буре, 1 см завтовшки. Протягом першого Року виростає тільки розетка з 6—8 досить великих довгастих прикореневих листків, на другий рік — пряме слаборозгалужене коротковолосисте стебло. Біля його основи є 4—6 прикореневих листків з 5—7 поздовжніми жилками. Ці листки супротивні,
короткочерешкові, яйцеподібні, цілокраї, заокруглені або гострі, зібрані у розетку. Листки на стеблі (1—3 пари) наполовину менші, напівстеблообгортні, довгасті, оберненояйцеподібні або ланцетні, зверху темніші, опушені короткими волосками, знизу — світло-зелені, голі. Квітки зібрані в кошики діаметром 5—8 см на верхівці стебла і гілок. Обгортки кошиків напівкулясті, складаються з 16—24 видовжено-ланцетоподібних, загострених, зелених з бурими краями листочків.
В Україні арніка росте у Карпатах від Путили (Чернівецька область) на сході і до Сколе (Львівська область) на заході, в основному на полонинах (400—1100 м над р. м.). Трапляється на Поліссі (Олевський район Житомирської області).
Кошики арніки містять сліди ефірної олії, до складу якої входять арулен і сесквітерпени, а також арніцин, що складається із жовтого пігменту фітостерину та інших сполук.
Як лікарська сировина використовується в багатьох країнах світу, в тому числі в Україні. В індійській медицині призначають як стимулюючий і заспокійливий засіб. Згідно з експериментальними даними, квіти арніки збуджують центральну нервову систему, тонізують серцевий м'яз, діють жовчогінно. Спиртову настойку вживають як кровоспинний засіб в акушерській і гінекологічній практиці; зовнішньо — замість йоду при дрібних ранах. Входить до складу перцевого пластиру.
Розмножується вегетативно і насінням. Останнє не потребує стратифікації. При весняному висіві сходи з'являються на 3—4-й тиждень. У перший рік рослини утворюють розетку з листків. Починаючи з дворічного віку регулярно цвітуть і плодоносять.
Добре розмножується поділом кореневищ. Висаджують їх у підготовлений грунт на відстані 20—25 см одне від одного, ширина міжрядь — ЗО—40 см. Догляд полягає в розпушенні та прополюванні міжрядь 2—3 рази за вегетаційний період.
Заготовляють кошики в червні—серпні, зрізуючи біля самої основи, щоб залишок квітконоса не перевищував 1 см. Після цього їх зразу сушать без доступу сонячного світла. Протягом літа суцвіття-кошики збирають 4—5 разів.