Дягель лікарський (дягиль лекарственный)
Angelica archangelica L. (Archangelica officinalis L.)
Перша згадка про дягель як прянощі і лікувальний засіб відноситься до XV ст. За рукописними даними, у XVII ст. східні слов'яни використовували корінь дягелю при лікуванні пухлин і для боротьби з інфекційними хворобами.
Це — дворічна трав'яниста рослина з родини зонтичних (Аріасеае). Стебло товсте, порожнисте, округле, гіллясте, заввишки до 2 м, часто червонувате, особливо у верхній частині. Листки (до 80 см завдовжки) зверху яскраво-зелені, знизу сіруваті, тонкі, м'які, з великими здутими піхвами, перисторозсічені, з великими яйцеподібними, гострозубчастими листочками, іноді біля основи серцеподібними. Прикореневі листки довгочерешкові, верхні — сидячі. Суцвіття 10—17 см у діаметрі, зонтик без обгортки або з 1—2 листочками і численними опушеними променями. Зонтики мають багатолисті обгортки. Квітки дрібні, правильні, зубці чашечки малопомітні. Віночок п'ятичленний, пелюстки зеленувато - білі, еліптичні, із загнутою верхівкою, майже без виїмки. Тичинок 5» маточка одна з нижньою зав'яззю і двома стовпчиками. Плід — двосім'янка завдовжки 5—6 мм. Сім'янки овальні, стиснуті з спинки, з майже рівними крайовими ребрами.
Росте в сирих листяних і змішаних лісах, поблизу водойм, на лісових луках. Цвіте у червні —вересні.
Підземні органи містять ефірну олію, в якій є альфа-пінен, аьфа-феландрен і борнеол; дубильні речовини, валеріанову, ангелікову, яблучну і оцтову кислоти, а також численні кумарини. й листках і квітках міститься флавоноїд діосмін, а в плодах — кумарини.
Корені і кореневище використовують при шлунково-кишкових захворюваннях, для посилення секреторної і моторної функцій кишечнику та зниження бродильних процесів, як сечогінне. Вони Входять до складу сечогінного збору. Крім того, призначають при виснаженні нервової системи, гострій і хронічній невралгії, ревматизмі й артриті. Ефірну олію використовують у парфумерії.
Розмножується насінням, яке стратифікують протягом 80—90 днів. Висіяне в підготовлений грунт з міжряддями не менше 1 М, воно дає сходи на 5—7-й день після сівби. При осінньому висіві сходи з'являються в кінці квітня. В перший рік життя рослина утворює розетку до 50 см в діаметрі. Листки до кінця вегетаційного періоду досягають 40 см довжини. Деякі рослини цвітуть і плодоносять на другий рік. У більшості з них життєвий цикл триває З—5 років і більше. Щороку за вегетаційний період рослина утворює розетку з 10—11 листків. Найбільш великі з них 80— 100 см завдовжки. На другий і наступні роки ріст рослини відновлюється зразу після танення снігу. Цвіте в червні, плодоносить у серпні—вересні.
У вегетаційний період необхідно старанно доглядати посіви — розпушувати і прополювати міжряддя.
Плоди заготовляють у серпні—вересні. Кореневище разом з коренями великих дворічних рослин — навесні чи восени. Сушать під накриттям на горищах або в інших добре провітрюваних приміщеннях»
За поживними якостями ця рослина близька до своєї родички — яглиці звичайної, щойно згадуваної. Він споживається в тих же стравах і готується тими ж способами.
їстотньою різницею є його сильніший запах, обумовлений ефірною олією, яка міститься в усіх частинах рослин. Тому його споживають у їжу у менших кількостях, ніж яглицю, головним чином як пряну й ароматну рослину (у тістечка, соуси, м'ясні страви). Використовують листя, корінь і насіння.
Дягель добре відомий як чудова лікарська рослина з широким діапазоном дії на організм людини, завдяки наявності в ньому органічних кислот, смол, вітамінів, фітонцидів, дубильних та багатьох інших органічних речовин. Він діє тонізуюче і загальнозміцнююче при нервовому виснаженні, безсонні, епілепсії, розладах травлення їжі, зниженні й відсутності апетиту, атонії (слабкості) кишечника. Використовується і як потогінний, болетамувальний та відхаркувальний засіб. Особливо цінна властивість дягелю у наш чорнобильський вік — його здатність підсилювати імунну систему і виводити з організму радіонукліди.
Дягель введений у фармакопеї Англії і США. Витяжка з нього входить до складу Варбургської настойки, що застосовується при переміжній лихоманці.
В Україні в природі дягель тепер трапляється не часто. Але справі можна зарадити. Його дуже легко і просто зростити. Досить восени висіяти на грядку зібране в природі насіння, аби тільки вологість була на грядці достатньою, і урожай забезпечений на багато років, якщо листки зрізувати регулярно й не дати змоги рослині зацвісти, оскільки вона після першого плодоношення відмирає.