<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Сайт о лікарських рослинах, лікування хвороб</title>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/</link>
<language>ru</language>
<description>Сайт о лікарських рослинах, лікування хвороб</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Айва японська (айва японская)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/5-ajva-yaponska-ajva-yaponskaya.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/5-ajva-yaponska-ajva-yaponskaya.html</link>
<description><![CDATA[Айва японська (айва японская)<br />Chaenomeles japonica Lindl.<br />З давніх-давен на батьківшині (Японія, Китай) широко використовувалася в народній медицині. Останнім часом стала популярною в нашій країні.<br />Це — декоративна плодова рослина заввишки до 1 м з родини розових (Rosaceae). Росте кущем. Стовбур і гілки тонкі, 1,5—2 см в діаметрі, гілки з колючками. Коренева система в 5—6-річному віці поширюється на глибину до 2 м.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 16:34:31 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Акація біла (робиния ложноакациевидная)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/6-akaciya-bila-robiniya-lozhnoakacievidnaya.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/6-akaciya-bila-robiniya-lozhnoakacievidnaya.html</link>
<description><![CDATA[Акація біла (робиния ложноакациевидная)<br />Robinia pseudoacacia L.<br />На європейський континент рослина потрапила з Північної Америки. Росте в культурі у чистих і змішаних насадженнях. Найбільші площі її насаджень зосередлені в Лісостепу і Степу. Трапляється в парках, садах, полезахисних і протиерозійних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, поблизу пасік тощо.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 16:42:04 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Аконіт міцний (аконит крепкий)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/7-akonit-micnij-akonit-krepkij.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/7-akonit-micnij-akonit-krepkij.html</link>
<description><![CDATA[Аконіт міцний (аконит крепкий)<br />Ac on it urn fir mum Rchb.<br />З сивої давнини відомі людям отруйні властивості аконітів. В Індії їх використовували для отруєння стріл. Пліній Старший називав аконіти рослинним миш'яком. У стародавній Греції та Римі їх використовували під час виконання смертних вироків. Діоскорид зазначав, що аконіти вживали для отруєння вовків, пантер та інших диких звірів.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 16:48:02 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Алое деревоподібне (алоэ древовидное)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/8-aloe-derevopodibne-aloye-drevovidnoe.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/8-aloe-derevopodibne-aloye-drevovidnoe.html</link>
<description><![CDATA[Алое деревоподібне (алоэ древовидное)<br />Aloe arboresceris Mill.<br />Батьківщина алое — Африка. Лікувальні властивості цієї рос лини з давніх-давен відомі єгиптянам, арабам, народам Китаю, Тібету. Вона згадується у працях Діоскорида, Плінія та ін. Добре відоме алое було і древнім народам Європи.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 16:55:54 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Алтея лікарська (алтей лекарственный)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/9-alteya-likarska-altej-lekarstvennyj.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/9-alteya-likarska-altej-lekarstvennyj.html</link>
<description><![CDATA[Алтея лікарська (алтей лекарственный)<br />Althaea officinalis L.<br />Згадується в працях стародавніх лікарів. На початку IX ст. Карл Великий видав наказ про вирощування лікарських рослин, у тому числі й алтеї.<br />Східні слов'яни при легеневих захворюваннях використовували різні лікарські рослини (малина, липа, чебрець, солодка), але найбільш популярною, за свідченням багатьох джерел, була алтея лікарська.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 17:01:45 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Амі велика (амми большая)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/10-ami-velika-ammi-bolshaya.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/10-ami-velika-ammi-bolshaya.html</link>
<description><![CDATA[Амі велика (амми большая)<br />Серед населення південних країн частіше, ніж у північних, можна зустріти людей з білими плямами на обличчі. Якщо ці плями поширені і на волосистій частині голови, то волосся в цьому місці також; стає білим. Це тяжке захворювання називається вітіліго, песь, або лейкодермія. Причина його невідома. Донедавна вважалось, що в більшості випадків лікування лейкодермії безрезультатне. Для лікування цього захворювання в народній медицині Єгипту ще в XIII ст. з успіхом застосовували амі велику.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 17:05:36 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Аніс звичайний (анис обыкновенный)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/11-anis-zvichajnij-anis-obyknovennyj.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/11-anis-zvichajnij-anis-obyknovennyj.html</link>
<description><![CDATA[Аніс звичайний (анис обыкновенный)<br />Ariisum vulgare Gaertn. (Pimpiriella ariisum L.)<br />Як лікарська і пряно-ароматична рослина використовувалась ще у стародавньому Єгипті і Римі. Про лікувальні властивості рослини згадують Гіппократ та Піфагор. В Центральну Європу вона потрапила з Риму. В середині XVI ст. у Німеччині аніс додавали до виробів з борошна. До нас його було завезено в 30-х роках XIX ст.<br />Культивується кілька тисяч років, у тому числі на Північному Кавказі та в Україні.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 17:08:23 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Аралія маньчжурська (аралия маньчжурская)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/12-araliya-manchzhurska-araliya-manchzhurskaya.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/12-araliya-manchzhurska-araliya-manchzhurskaya.html</link>
<description><![CDATA[Аралія маньчжурська (аралия маньчжурская)<br />Аг alia mandschurica Rupr. et Maxim (A. et at a (Mig) Seem.)<br />На батьківщині (Приморський і Хабаровський краї, Корея і Північний Китай) з давніх-давен відома як женьшенеподібний засіб.<br />Це — невелике струнке деревце з родини аралієвих (Araliaceae) заввишки 5 м, що нагадує пальму. Корені циліндричні, довгі.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 17:11:34 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Арніка гірська (арника горная)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/13-arnika-girska-arnika-gornaya.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/13-arnika-girska-arnika-gornaya.html</link>
<description><![CDATA[Арніка гірська (арника горная)<br />Arnica montana L,<br />Серед горян Українських Карпат з покоління в покоління мандрують різні легенди про цілющу силу цієї рослини. В одній з них розповідається, що князь Данило Галицький вилікувався арнікою від легеневого захворювання.<br />У той же приблизно період добре знали арніку як лікувальний засіб і в різних країнах Західної Європи. Входила в усі фармакопеї.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 17:13:24 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Бадан товстолистий (бадан толстолистный)</title>
<guid isPermaLink="true">http://s-v-d.kiev.ua/a-d/14-badan-tovstolistij-badan-tolstolistnyj.html</guid>
<link>http://s-v-d.kiev.ua/a-d/14-badan-tovstolistij-badan-tolstolistnyj.html</link>
<description><![CDATA[Бадан товстолистий (бадан толстолистный)<br />Bergenia crassifolia (L.) FrLtsch.<br />Давно відома як технічна, фарбувальна, лікарська і декоративна рослина. На Алтаї був поширений ще в середині XIX ст. Перші спроби використати бадан як дубитель були зроблені в Забайкаллі у період першої світової війни. Систематичне вивчення цієї рослини почалося в 20-і роки XX ст.]]></description>
<category><![CDATA[А - Д]]></category>
<dc:creator>zek24</dc:creator>
<pubDate>Sat, 21 Aug 2010 17:19:51 +0300</pubDate>
</item></channel></rss>
